Студентка розробила велосипедне колесо, яке очищує повітря
https://ecotown.com.ua/news/Studentka-rozrobila-velosipedne-koleso-yake-ochishchu-povitrya/
Яким космос є насправді або руйнування найпоширеніших стереотипів
Галактики и
туманности
10 самых странных объектов во Вселенной
Екзопланети або планетні системи поблизу інших зір
http://www.astroosvita.kiev.ua/infoteka/articles/eksoplanety.pdfЕкзопланети або планетні системи поблизу інших зір
Всесвітній тиждень космосу
А чи знаєте ви, що до Всесвітнього тижня космосу,
який відзначається щорічно, в Україні створено спеціальний ресурс - http://www.worldspaceweek.in.ua/? Ця подія -World Space Week - об'єднує різні організації по всьому
світу та має Асоціацію. Кожен рік Асоціація Всесвітнього тижня космосу обирає тему
наступного Всесвітнього тижня для того, щоб окреслити тему заходів та
діяльності, що проходять у всьому світі з 4 по 10 жовтня. І цього року
Асоціація оголошує тему Всесвітнього тижня
космосу 2017: "Дослідження нових світів у космосі".
Інформуємо, що створено сайт на якому будуть зібрані матеріали з
різноманітних джерел з космічної та астрономічної галузей.
Рекомендуємо переглянути усі
сторінки - навіть і ті, які начебто не призначено для вчителів: і школярам, і
аспірантам, і викладачам .
Рекомендуємо переглянути усі сторінки - навіть і ті, які начебто не призначено для вчителів: і школярам, і аспірантам, і викладачам .
Казаться и быть: 5 научных открытий декабря 2016 года
Новая фаза карбона со свойствами магнита, акула-ниндзя, вселенная как голограмма и другие новости науки.
Новость «Ученые не смогли доказать, что мы живем в голограмме» кажется научным анекдотом, в котором для достижения полного комического эффекта не хватает разве что слова «британские» в начале фразы. На самом же деле гипотеза голографического принципа является одной из самых сложных и противоречивых в теоретической физике. И ученые в очередной раз попытались гипотезу доказать. Пока что – безуспешно. Но и негативный результат научного эксперимента – тоже результат, побочные эффекты которого могут стать толчком для новых открытий.
Forbes традиционно собрал пять самых интересных научных открытий предыдущего месяца.
Атомные реакции: 5 научных открытий ноября 2016 года
В ноябре в периодической таблице химических элементов официально появились новые «фигуранты». Что вряд ли удивит тех, кто следит за развитием химии и физики: в таблице Менделеева вообще-то постоянно заполняются пустые ячейки. Эти и подобные им открытия не становятся сенсациями, хотя при этом нередко являются революционными. Как, к примеру, создание искусственного алмаза из радиоактивного графита: потенциально это открытие способно решить десятки проблем – от утилизации ядерных отходов до поиска новых источников электроэнергии.
Forbes выбрал пять научных открытий месяца, которые могут радикально изменить наше будущее. ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
Процесс восстановления: 5 научных открытий мая 2016 года
Самовосстанавливающийся электронный материал, секрет регенерации ящериц, кислород на Марсе и другие новости науки.
овременный человек не желает, чтобы его окружали загадки, ему нужны рациональные объяснения. Что это за металл, сброшенный богами с неба, из которого делали оружие фараонов? Ведь не боги же, в самом деле, ковали железо в XIV веке до н.э.? Как ящерице удается отращивать оторванный хвост? Эти знания точно пригодились бы в медицине. Можно ли сделать процесс получения топлива экономнее и безвреднее? Как еще улучшить материал для электронных приборов? Эти вопросы неизменно занимают ученых. И пусть даже спустя долгие годы исследований, те все же находят на них ответы.
Forbes традиционно собрал пять самых интересных научных открытий предыдущего месяца. ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
Человеческий фактор: 5 научных открытий апреля 2016 года
Удачная посадка первой ступени ракеты Falcon 9; решение задачи, над которой математики бились несколько веков; революция в искусственном оплодотворении и другие новости науки.
Для человека нет практически ничего невозможного. На личном примере это доказывает сумасшедший мечтатель Илон Маск: он захотел отправить ракету в космос, а затем вернуть ее на Землю – и после нескольких неудачных попыток все-таки сделал это. Однако у подобных достижений есть обратная сторона – разрушение климатического баланса планеты. И в созидании, и в разрушении ключевым оказывается человеческий фактор.
Forbes традиционно собрал пять самых интересных научных открытий предыдущего месяца.
Украинский ученый – о работе Большого адронного коллайдера, элементарных частицах и черных дырах
В горах недалеко от Женевы уже более 50 лет работает лаборатория, попасть в которую мечтает каждый ученый – Европейская организация по ядерным исследованиям CERN. В последние годы новости из CERN связаны с крупнейшим в мире ускорителем элементарных частиц – Большим адронным коллайдером (БАК). В трубе на глубине почти 100 м находятся детекторы, где происходит столкновения частиц при скоростях, близких к скорости света. Сам коллайдер был запущен еще в 2008 году, однако в 2013-м его остановили для планового обновления, и в апреле этого года запустили снова. После двухлетнего перерыва энергия в коллайдере выросла почти вдвое, с 8 ТэВ до 13.
Геннадий Зиновьев, профессор, доктор физико-математических наук, заведующий отделом Института теоретической физики НАН Украины, до прошлого года занимал должность вице-президента в одной из коллабораций всемирной лаборатории. Свой путь в CERN он начал еще в начале 1990-х. В то время он предложил тогдашнему директору лаборатории, нобелевскому лауреату Карло Руббиа, использовать микрокабели для экспериментов в детекторах. Они почти невесомые и сделаны из радиационностойкого металла. Изобретение инженеров из Харьковского института экспериментального приборостроение крайне важно для изучения физики частиц, ведь легкость и радиационная устойчивость дают возможность не искажать картину, возникающую при столкновении частиц.
Нобелевскому лауреату идея пришлась по душе, поэтому Зиновьев вместе с командой Вячеслава Борщёва стали участвовать в эксперименте ALICE. Благодаря этой работе украинской команды в 2009 году были выполнение первые измерение на БАК.
Украинский профессор только что вернулся из Швейцарии и рассказал Forbes о том, как работает БАК при новой энергии и что уже удалось сделать, а также о том, какую пользу приносит CERN людям, не связанным с наукой. Читати повністю
Леонард Сасскінд, Джордж Грабовскі «Теоретичний мінімум. Усе, що потрібно знати про сучасну фізику»
Завжди було цікаво, як функціонує Всесвіт, проте у школі з фізикою не склалося? Саме час відновити знання із природничих наук та навчитися міркувати так, як сучасні фізики. Використовуючи оригінальну методику навчання, відомі американські вчені пропонують освоїти класичні засади механіки. Лекції доповнюються відеоматеріалом із сайту The Theoretical Minimum.
Термін «теоретичний мінімум», як стверджують автори, належить російському вченому Льву Ландау. Цим поняттям фізик позначав усе, що потрібно було знати студенту для того, аби працювати під його керівництвом. Ландау був дуже вимогливим, тож теоретичний мінімум складав майже весь обсяг знань, яким володів сам учений.
Стівен Хокінг «Теорія всього. Походження та доля Всесвіту»
Книга складається з 7 лекцій всесвітньо відомого вченого, що присвячені походженню Всесвіту й розвитку уявлень про нього.
«Уявіть собі, що чашка з водою падає зі столу та розбивається. Якщо відзняти це на кіноплівку, ви легко визначите, вперед чи назад рухаються події. Запустивши плівку у протилежному напрямку, ви побачите, як частини чашки збираються в єдине ціле й вона застрибує назад на стіл.
Якщо ви запитаєте, чому розбиті чашки не збираються в єдине ціле та не злітають на стіл, отримаєте відповідь: це заборонено другим законом термодинаміки. Він свідчить про те, що безлад із плином часу може лише зростати. Іншими словами, це так званий закон Мерфі: події мають тенденцію розвиватись у гіршому напрямку. Стан цілої чашки на столі більш упорядкований, ніж велика кількість її фрагментів на підлозі. Тому перехід від цілої чашки в минулому до її уламків у майбутньому – природний, а протилежний рух – ні».
Ервін Шредінгер «Що таке життя з точки зору фізики»
«Людина – свідомий суб’єкт, що може керувати «рухом атомів» відповідно до законів природи. Свідомість залежить від фізичного стану певної частини матерії – від тіла, інтимно пов’язана з ним».
Австрійський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії, автор уявного експерименту «кіт Шредінгера» досліджує у книзі фундаментальне питання: чим по своїй суті є життя? На думку вченого, фізика та хімія здатні пояснити явища у просторі та часі, що властиві кожному живому організмові.
Мітіо Каку «Фізика неможливого»
Американський фізик відомий не лише дослідженнями з теорії струн, гіперпростору та чорних дір. Каку описав модель навчання майбутнього: нам більше не доведеться запам’ятовувати інформацію, розвинуті інтернет-технології дозволять завантажувати всі потрібні дані на крихітні лінзи. Учням або студентам достатньо буде лише моргнути для пошуку відповідей на запитання в мережі. Знання в буквальному сенсі постануть перед очима.
Мітіо Каку вважає, що невидимість, читання думок, зв’язок із цивілізаціями інших планет, телепортація та навіть міжпланетні подорожі скоро можуть стати реальністю. Усе неможливе – відносне, особливо для вченого.
Девід Дойч «Початок нескінченності. Пояснення, що змінюють світ»
Чи є межа прогресу людства? На думку британського фізика, ми стоїмо у витоках нескінченного шляху, яким поведе нас, висуваючи здогадки та піддаючи їх критиці, наш універсальний розум. Розвиток – це прагнення людей знайти пояснення кожному явищу.
Професор Оксфордського університету віртуозно поєднує фізику та філософію. У результаті Дойч обґрунтовує існування об’єктивної істини в етиці й естетиці, а також виводить політичні принципи, що сприяють безмежному прогресу.
«Що стосується розуміння фізичного світу, ми знаходимось у тому ж положенні, що й Ератосфен, коли вимірював Землю. Він міг зробити це незвичайно точно й багато знав про певні аспекти планети, проте він також розумів, що більша частина усього, що є навкруги, лежить далеко за межами його теоретичних знань і фізичної досяжності».
За матеріалами сайту СТУДВЕЙ
Названы лауреаты Нобелевской премии по физике 2013 года
Высшая научная награда досталась Питеру Хиггсу и Франсуа Энглеру, предсказавшим в 60-е годы существование бозона Хиггса – гипотетической частицы, обеспечивающей массу всех других элементарных частиц. Читати повністю
Дякую за цікавий матеріал!
ВідповістиВидалити